ДЕСЯТЬ ЗАПОВІДЕЙ БАТЬКІВСТВА
· Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти є, або як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.
· Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї робиш: ти дав їй життя, як вона може віддячити тобі? Вона дасть життя іншому, той – третьому: це незворотний закон подяки.
· Не зганяй на дитині свої образи, щоб на старості не їсти гіркого хліба, бо що посієш, те й пожнеш.
· Не стався до проблем дитини зверхньо: для неї життя не легше, ніж для тебе – твоє. А може, й важче, бо вона не має досвіду.
· Не принижуй!
· Не муч себе, якщо не можеш чогось зробити для своєї дитини, муч – якщо можеш і не робиш.
· Пам’ятай – для дитини зроблено мало, якщо не зроблено все.
· Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужому те, що не хотів би, щоб інші зробили твоїй.
· Люби свою дитину будь-якою, бо дитина – це свято, яке поки що з тобою.
ПОРАДИ БАТЬКАМ
· Не тільки вчити читати, а й розвивати мовлення, здатність розрізняти звуки.
· Не тільки вчити писати, а й сприяти розвитку тонко координованих рухів руки і пальців.
· Розвивати здібності дитини слухати, розуміти зміст прочитаного, уміння переказувати. Важливий не обсяг знань дитини, а якість її мислення!
· Найголовніше, що дається дітям у першому класі, - це не конкретні знання і навички, а уміння навчатися. Не вдома з мамою і татом, які підлаштовуються під її бажання і настрій, а в школі, де вона - учень, який повинен чітко виконувати вказівки вчителя, адресовані всьому класу.
· Для формування правильного ставлення до вчителя корисно проводити ігри „ у школу”, де мама задає сину/доньці зразок поведінки учня; ставлення до однолітків; як поводити себе з оточуючими (модель поведінки).
НАВЧАННЯ
Найкраще застосовувати навчання, якщо:
· батьки й дитина нічим не роздратовані і в них гарний настрій;
· діти спокійно ставлять запитання;
· діти нічим іншим не зайняті;
· ви не схильні до критики.
Як треба говорити
- Дозволь мені пояснити.
· Спочатку подивимося, чи зможемо ми розібратися в цьому разом.
· Цікаве рішення. Чому ти вибрав цю відповідь?
· Відповідь така ...
· Я точно не знаю відповіді. Давай подумаємо разом?
· Це треба робити так...
· Тобі було б приємно, якби з тобою хтось вчинив так само?
· Ти не можеш туди піти, тому що...
Як не треба говорити
- Не можу повірити, що ти це зробив!
- Ти поводишся, як маленький.
· Чому ти не можеш бути таким, як твоя сестра?
· Нічого, я це зроблю сама.
· Ти неправильно відповів. Я ж тебе просила підготуватися до контрольної.
ЯК СПІЛКУВАТИСЯ З ДИТИНОЮ
· Можна висловлювати своє незадоволення окремими діями дитини, але не дитиною взагалі.
· Можна засуджувати дії дитини, але не її відчуття. Якщо вони виникли, отже для цього є підстави.
· Незадоволення діями дитини не має бути систематичним, інакше воно переростає в неприйняття самої дитини.
· Не втручайтесь у справу дитини, якщо вона не просить про допомогу. Своїм невтручанням ви кажете їй: ”У тебе все гаразд! Ти впораєшся!”.
· Якщо дитині важко й вона готова прийняти вашу допомогу, обов’язково допоможіть їй.
· Активно слухайте дитин („повертайте” їй у бесіді те, що вона вам розповіла).
· Якщо дитина своєю поведінкою викликала у вас негативні переживання, обов’язково скажіть їй про це.
Дозвольте вашій дитині зустрічатися з негативними наслідками своїх дій (або бездіяльності). Тільки тоді вона дорослішатиме.
ПРОФІЛАКТИКА ПОГАНОЇ ПОВЕДІНКИ ДІТЕЙ
· Стежте за собою і своїми почуттями.
· Надавайте великого значення своїм подружнім стосункам у сім’ї.
· Прагніть хоча б кілька хвилин на день присвячувати себе неформальному спілкуванню з дітьми.
· Не забороняйте дітям виявляти почуття, а, навпаки, спонукайте їх до цього. Частіше довіряйте їм власні почуття.
· Не вимагайте від дітей негайного виконання ваших бажань, домовляйтеся з ними наперед.
· Завжди дотримуйтесь свого слова.
· Стимулюйте дотримування порядку й режиму дня.
· Прагніть дізнаватися якомога більше нового про себе і свій потенціал, не замикайтеся в собі.
· Виключіть з життя суєту й напруження.
· Більше жартуйте.
ПРИЧИНИ НЕСЛУХНЯНОСТІ
Виявити причину неслухняності або поганої поведінки просто –зверніть увагу на власні відчуття (викликані поганою поведінкою):
- Якщо дитина бореться за увагу – то в батьків виникає роздратування (надайте позитивну увагу);
- Якщо підоснова неслухняності протистояння (влада), то в батьків реакція – гнів(зменшуйте контроль).
- Якщо прихована причина – помста, то почуття батьків – образа (чим ви образили або скривдили саму дитину?);
- Якщо дитина відчуває неуспішність, то в батьків виникає відчуття безнадійності, відчаю (перегляньте вимоги, заохочуйте, не допускайте критики на адресу дитини).